Розкрито сутність поняття "продовольче забезпечення (ПЗ) регіонів". Викладено методологічні засади державного регулювання продовольчого забезпечення регіону (ПЗР). Запропоновано систему критеріїв і показників ПЗР. Висвітлено особливості створення комплексної виробничо-торгівельної системи у продовольчому секторі регіону. Проаналізовано соціально-економічні умови ПЗР. Визначено вплив екологічних факторів на досягнення ПЗ населення регіону. Описано механізми стабілізації та державного регулювання ПЗ населення даної території.

Раскрыта сущность понятия "продовольственное обеспечение (ПО) регионов". Изложены методологические основы государственного регулирования ПО регионов (ПОР). Предложена система критериев и показателей ПОР. Освещены особенности создания комплексной производственно-торговой системы в продовольственном секторе региона. Проанализированы социально-экономические условия ПОР. Определено влияние экологических факторов на достижения ПО населения региона. Описаны механизмы стабилизации и государственного регулирования ПО населения данной территории.

Із 1992 р. операційні втручання на надниркових залозах виконують з допомогою ендоскопічної техніки. З 1999 до 2005 р. автори виконали 38 ендоскопічних адреналектомій: 21 - правобічних, 17 - лівобічних. Правобічну лапароскопічну адреналектомію виконували із черезчеревинного доступу у положенні хворого на спині, лівобічну - спочатку із черезчеревинного доступу, з перетином ободочно-діафрагмальної зв'язки, мобілізацією селезінкового кута товстої кишки з його "відворотом" у медіальному напрямі, частковою мобілізацією хвоста підшлункової залози і селезінки. Згодом відмовилися від черезчеревинного доступу під час виконання лівобічної адреналектомії, зважаючи на великі технічні складності і травматичність, близькість великих магістальних судин, селезінки, підшлункової залози і відповідно набагато більший ризик виникнення ускладнень. Тепер втручання на лівому наднирнику виконують із зачеревинного доступу. Після відеоендоскопічної адреналектомії не використовували наркотичні анальгетики, перше вставання хворого здійснювали через 8 - 10 годин після операції. Середня тривалість перебування у стаціонарі в групі оперованих ендоскопічним методом склала 5,6 доби, у групі оперованих відкритим доступом - 13,4 доби.

С 1992 г. операционные вмешательства на надпочечных железах выполняют с помощью эндоскопической техники. Средняя продолжительность пребывания в стационаре в группе оперированных эндоскопическим методом составила 1,2 суток, в группе оперированных открытым доступом - 2,5 суток. В настоящее время авторы выполняют вмешательства на левом надпочечнике забрюшинным доступом. После видеоторакоскопической адреналэктомии не использовались наркотические анальгетики, первое вставание больного - через 8 - 9 часов после операции.

Визначено соціально-економічну суть, принципи та структуру системи продовольчого забезпечення. Конкретизовано методи, інструменти державного регулювання даного забезпечення у контексті вітчизняного та міжнародного досвіду. Розкрито суть і завдання регіонального підходу до вирішення проблеми продовольчого забезпечення. Визначено місце та роль регіональної системи в економічній системі держави, структурі її ринків, інститутів та інституцій. Теоретично обгрунтовано напрями ефективної взаємодії великого та малого підприємництва у системі продовольчого забезпечення. Проаналізовано сучасний стан продовольчого ринку України. Досліджено особливості вирішення економічних проблем у системі розвитку АПК. Запропоновано підхід до формування цінового та біржового механізмів впливу на розвиток системи продовольчого забезпечення. Удосконалено економічний механізм державного регулювання даного ринку. Запропоновано методику вибору й обгрунтовано необхідність застосування моделі координації регіонального продовольчого ринку.

Розглянуто питання запобігання та профілактики ускладнень під час виконання лапароскопічної холецистектомії у хворих на гострий калькульозний холецистит. Проведено аналіз 872 хворих з різноманітними формами гострого калькульозного холециститу, з яких 422 прооперовано лапароскопічним методом і 450 - через лапаротомний доступ. Наведено нові дані про механізм пошкодження жовчних проток і судин під час лапароскопічної холецистектомії. У процесі дослідження виявлено, що пошкодженню гепатікохоледоху сприяють технічні особливості її виконання, зокрема, особливі варіанти тракції жовчного міхура та візуалізації операційного поля на екрані монітора. Описано оригінальні технічні прийоми, що дозволяють запобігти пошкодженню жовчних шляхів у процесі виконання лапароскопічної холецистектомії, знизити частоту післяопераційних ускладнень. На підставі даних лапароскопії визначено діагностичні критерії, що дозволяють своєчасно, до розвитку ускладнень, перейти до відкритої операції. Доведено, що під час виконання лапароскопічного втручання, у хворих з наявністю щільного, запального інфільтрату на ділянці гепатодуоденальної зв'язки та трикутника Кало, який не дозволяє диференціювати судинні та протокові структури, а також у хворих з гострим гангренозним холециститом, деструктивним і некротичним процесами на ділянці шийки жовчного міхура та трикутника Кало, доцільно перейти до відкритої операції. Розроблено методику введення кисню в черевну порожнину, яка дозволяє знизити частоту гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді. Обгрунтовано нові підходи до використання лапароскопічної холецистектомії та інтраопераційної холангіографії.

Розроблено науково-методологічні засади формування конкурентоспроможності підприємств АПК. Досліджено основні принципи становлення ринкових відносин у аграрній сфері. Визначено системоутворюючі фактори маркетингового середовища діяльності підприємств АПК. Наведено оцінку та обгрунтовано економічну сутність конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, визначено основні напрями її підвищення за ринкових умов. Удосконалено організаційну структуру консультаційної служби для підприємств АПК регіону та систему якості відповідно до вимог TQM.

Висвітлено загальні поняття економічної теорії. Визначено сутність і розглянуто моделі ринкової економіки. Подано ринок як особливу форму організації економіки. З'ясовано сутність, форму та сучасні особливості підприємницької діяльності. Розглянуто процеси відтворення та накопичення в ринковій економіці, споживання та заощадження, джерела фінансування відтворених виробничих фондів. Визначено основні макроекономічні показники в системі національних рахунків. Розглянуто інфляцію як стимул і стримувальний фактор економічного розвитку. Висвітлено питання зовнішньоекономічної політики держави. Розкрито основні принципи, засоби й інструменти державної економічної політики.

Розкрито зміст і принципи державної податкової політики, описано податковий механізм державного управління соціально-економічним розвитком країни, розглянуто концептуальні підходи щодо розподілу державних доходів. Висвітлено еволюцію податкової системи України, зроблено оцінювання податкового навантаження вітчизняної економіки. Проаналізовано суперечності реалізації податкової політики в Україні, визначено роль податкового менеджменту у системі державного регулювання соціально-економічних процесів. Обгрунтовано рекомендації щодо модернізації Державної податкової служби. Розглянуто проблеми діяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції щодо роботи з великими платниками податків. Висвітлено питання організації податкового контролю в Україні.

Раскрыты содержание и принципы государственной налоговой политики, описан налоговой механизм государственного управления социально-экономическим развитием страны, рассмотрены концептуальные подходы к распределению государственных доходов. Освещена эволюция налоговой системы Украины, проведено оценивание налоговой нагрузки отечественной экономики. Проанализированы противоречия реализации налоговой политики в Украине, определена роль налогового менеджмента в системе государственного регулирования социально-экономических процессов. Обоснованы рекомендации по модернизации Государственной налоговой службы. Рассмотрены проблемы деятельности Специализированной государственной налоговой инспекции по работе с крупными налогоплательщиками. Освещены вопросы организации налогового контроля в Украине.

Охарактеризовано корпоративне нерухоме майно в системі майнових відносин. Викладено базові положення системи економіки управління корпоративною нерухомістю. Висвітлено бухгалтерський облік окремих активів і операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіють та / або користуються об'єктами державної, комунальної власності. Визначено тенденції розвитку, сучасний стан і основні принципи оціночної діяльності. Наведено класифікацію видів оцінювання вартості нерухомості. Розглянуто державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно. З'ясовано нормативно-правовий механізм набуття прав на земельні ділянки. Розкрито зміст права користування землею. Описано процедури оформлення прав на земельну ділянку за проектом відводу земельної ділянки та за наявністю існуючої будівлі (за технічною документацією). Висвітлено теоретичні основи проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна та земельних ділянок. Запропоновано концепцію створення Єдиного банку даних нерухомості.

Виявлено причини виникнення та запропоновано методи скорочення податкового боргу в Україні. Визначено термінологічні позначення статусів і типів податкового боргу.

Досліджено фінансові інститути системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування, фактори організації системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування, ефективність фінансування діяльності органів місцевого самоврядування.

Досліджено моделі місцевого самоврядування, особливості розвитку місцевого самоврядування у Франції, територіальний устрій сучасної Франції, обсяг повноважень муніципальних рад.

Досліджено основні проблеми соціальної політики в Україні, чинники системних суперечностей між завданнями економічного та соціального розвитку, наслідки фінансово-економічної кризи в Україні, орієнтири модернізації соціальної політики України.

Досліджено особливе місце органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування, а також актуальні питання розподілу владних повноважень між відповідними місцевими радами та органами самоорганізації населення, організаційний механізм розвитку місцевого самоврядування на рівні району в місті.

Розглянуто сучасні проблеми організації обліку витрат і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт у будівництві.

Проаналізовано розвиток податкової системи України за умов євроінтеграції. Запропоновано організаційну консолідацію податкових органів та перехід від податкових адміністрацій за адміністративно-територіальним принципом до податкових округів і міжрайонних інспекцій.

Визначено характерні риси спрощеної системи оподаткування. Проаналізовано наслідки та проблеми застосування спрощеної системи оподаткування в Україні.

Викладено економіко-правові аспекти економіки, управління, обліку державного регулювання системним розвитком суб'єктів малого бізнесу галузі залізничного транспорту. Висвітлено ключові проблеми інтеграційних процесів, як фактору розвитку малого підприємництва галузі. Розглянуто світовий досвід державної підтримки малого бізнесу. Запропоновано напрями розвитку малого бізнесу в аспекті європейського досвіду його державного регулювання. Розкрито особливості складання фінансової звітності платників єдиного податку. Проведено аналіз роботи суб'єктів малого підприємництва за допомогою фінансових коефіцієнтів.

Мета роботи - порівняти результати й ефективність ретроперитонеальної і трансабдомінальної лапароскопічної андреналектомії з визначенням показань до їх застосування. Дослідження виконане на базі Одеської обласної клінічної лікарні. Обстежено 78 пацієнтів, яким виконали трансабдомінальну (n = 44) або ретроперитонеальну (n = 34) лапароскопічну адреналектомію. Показано, що задній ретроперитонеальний доступ має значні переваги над трансабдомінальним доступом у разі виконання лапароскопічної адреналектомії: істотне скорочення тривалості та зниження травматичності операції, зменшення крововтрати, больового синдрому, отримання хорошого косметичного результату, скорочення строків перебування пацієнтів у стаціонарі. Висновки: задній ретроперитонеальний доступ є методом вибору у хворих, яким раніше були виконані оперативні втручання на органах черевної порожнини.

Мета роботи - вивчення ускладнень, пов'язаних із використанням сітчастих імплантатів у пацієнтів із великими грижами стравохідного отвору діафрагми. Проведено ретроспективне дослідження з метою вивчення ускладнень, пов'язаних із використанням сітчастих імплантатів у пацієнтів із великими грижами стравохідного отвору діафрагми, оперованих у клініці за період з 2008 по 2018 рр. Із 1168 оперованих пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та грижами стравохідного отвору діафрагми у 817 були великі грижі. У 353 пацієнтів із великими грижами сітчасті імплантати використовували для посилення швів крурорафії. Використано полегшений сітчастий імплантат Ultrapro, композитна сітка Parietex, самофіксувальна хірургічна сітка ProGrip, розсмоктувальна сітка Vicryl, сітка з політетрафторетилену з нітиноловим каркасом, біологічна сітка Bio-A. Зафіксовано всі скарги пацієнтів, вивчено якість їх життя. Ускладнення, зумовлені впливом сітчастого імплантата, виявили у 17 (1,5 %) пацієнтів. У всіх 17 пацієнтів було звуження стравоходу за рахунок вираженого рубцювання в області встановлення сітчастого імплантата. У 6 пацієнтів спостерігали дисфагію через вростання сітки у тканину стравоходу, у 2 - хронічний запальний процес у місці встановлення сітки. Невелику перфорацію стравоходу з обмеженим медіастинітом мав 1 пацієнт. У 3 хворих, яким було встановлено сітки з політетрафторетилену, виявлена їх міграція у просвіт стравоходу. Повторні операції виконано всім 17 пацієнтам. У 7 пацієнтів сітка видалена повністю. У 1 пацієнта сітка видалена, середостіння дреновано. У 3 пацієнтів, у яких сітки з політетрафторетилену мігрували у просвіт стравоходу, вдалося видалити їх ендоскопічно з подальшим встановленням спеціальних стентів. Результати повторних операцій оцінені як хороші у 15 пацієнтів. У 2 пацієнтів після повторної операції спостерігали дисфагію, яка потребувала повторної балонної дилатації та встановлення у 1 з них стента. Висновки: нерозсмоктувальні сітки слід використовувати з великою обережністю, необхідно запобігати їхньому контакту зі стравоходом. Використання сіток із політетрафторетилену з нітиноловим каркасом для пластики великих гриж стравохідного отвору діафрагми повинно бути заборонено.